<<< Все вопросы психологам
Пользователь
13.12.2025 в 10:00#249931
Я проходила стажування 8 днів у приватного роботодавця, чоловіка старшого віку (50+). Під час роботи я помічала, що він проявляє до мене підвищену увагу, яка виходить за межі звичайної професійної взаємодії.
Він телефонував особисто, розпитував, як у мене справи, чи все добре, чи потрібна допомога з навчанням, казав звертатися до нього у будь-який момент. Пропонував підвищення ставки, кращі умови, говорив: «скажіть, що треба — я зроблю». Також були дрібні знаки уваги: приносив саме ті цукерки до свята для усіх працівників, які я жартома згадувала.
Коли я сказала, що не бачу стабільності та не хочу продовжувати роботу, його поведінка різко змінилася. Він виплатив меншу суму, ніж мав, поклав гроші на стіл мовчки, з напруженим виразом обличчя. Коли я виходила, він сказав:
«Світланко, Ви можете повернутися в будь-який момент. Я буду чекати».
Через 15 хвилин він подзвонив і сказав, що «забув віддати цукерки». У цій же розмові він знову повторив фразу:
«Я буду чекати».
Пройшов тиждень, тиша.
Перед моєю відмовою він активно намагався вплинути на моє рішення:
двічі телефонував; розпитував причину; питав, чи є щось, що може змінити моє рішення; наполягав, щоб я сама вирішила, виходити чи ні (хоча зазвичай рішення приймав він); після нашої розмови директор теж подзвонила з підтримкою і пропозиціями допомоги.
Питання до психолога:
Якими почуттями або мотивами могла бути зумовлена така поведінка роботодавця? Чи можуть ці дії вказувати на особисту зацікавленість або емоційну прив’язаність? І як мені вибудувати власні кордони та адекватно відрефлексувати свої переживання у цій ситуації?
Написать отзыв психологу Світлана
X
Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
В этой теме 0 ответов, 1 участник, последнее обновление Світлана 2 час., 34 мин. назад.
